Реєстрація компаній, бухгалтерський супровід, договори, судовий захист і консультації — в одній команді.
КІК для власників іноземних компаній — це комплексний податковий супровід резидентів України, які володіють, контролюють або фактично керують компаніями за кордоном. Якщо український резидент має іноземну компанію, частку в бізнесі, рахунок, фонд, партнерство, траст або іншу структуру за межами України, потрібно перевірити обов’язки щодо контрольованих іноземних компаній.
Юридична компанія «Юдей» допомагає власникам іноземних компаній визначити статус КІК, підготувати звітність, проаналізувати фінансові документи, перевірити податкові ризики та сформувати безпечну модель володіння бізнесом за кордоном.
КІК — це контрольована іноземна компанія. Для власника це означає, що іноземна компанія може створювати податкові обов’язки в Україні, навіть якщо вона зареєстрована в іншій країні, має іноземний рахунок, іноземного директора та веде діяльність за межами України.
Потрібно перевірити:
• чи є іноземна компанія контрольованою;
• хто є контролюючою особою;
• чи потрібно подавати звіт КІК;
• чи потрібно подавати повідомлення про набуття або зміну контролю;
• чи виникає податок в Україні;
• чи можна застосувати звільнення;
• чи потрібно аналізувати ТЦУ, дивіденди, позики, роялті або інші платежі.
КІК для власників іноземних компаній — це не лише подача форми. Це аналіз усієї структури: власник, компанія, країна реєстрації, прибуток, рахунки, договори, фактичне управління та зв’язок з Україною.
Послуга КІК для власників іноземних компаній потрібна резидентам України, які мають або контролюють бізнес за кордоном.
Найчастіше до нас звертаються:
• власники компаній у Польщі, Естонії, Кіпрі, ОАЕ, США, Великій Британії, Німеччині, Чехії, Румунії та інших країнах;
• українці, які відкрили іноземну компанію для IT, e-commerce, consulting, trading, SaaS або digital-бізнесу;
• власники холдингових структур;
• бенефіціари іноземних компаній;
• особи, які володіють компанією через іншу юридичну особу;
• власники частки в іноземному бізнесі;
• особи, які користуються номінальними директорами або власниками;
• власники компаній із рахунками в іноземних банках;
• підприємці, які планують релокацію бізнесу за кордон;
• власники, які отримали податковий запит або мають ризик банківського комплаєнсу.
Якщо іноземна компанія формально оформлена на іншу особу, але фактичні рішення приймає резидент України, ризики КІК також потрібно перевірити.
Контролююча особа — це резидент України, який прямо, опосередковано або фактично контролює іноземну компанію.
Контроль може проявлятися через:
• частку у статутному капіталі;
• право на прибуток іноземної компанії;
• корпоративні права;
• контроль через інші компанії;
• вплив на директора;
• доступ до банківських рахунків;
• право підписувати договори;
• фактичне управління діяльністю;
• контроль над активами, IP або грошовими потоками.
На практиці податковий ризик часто виникає не там, де власник прямо записаний у реєстрі, а там, де він фактично керує компанією, погоджує платежі, контролює рахунки або приймає ключові бізнес-рішення.
Власник іноземної компанії має перевірити кілька ключових обов’язків.
До них можуть належати:
• визначення статусу КІК;
• визначення контролюючої особи;
• подання повідомлення про набуття, зміну або припинення контролю;
• підготовка звіту КІК;
• підготовка скороченого або повного звіту КІК;
• додавання фінансової звітності іноземної компанії;
• аналіз прибутку КІК;
• перевірка можливості звільнення від оподаткування;
• розрахунок податкових наслідків в Україні;
• зберігання документів щодо іноземної компанії.
Важливо: наявність іноземної компанії не завжди означає автоматичну сплату податку в Україні. Але у багатьох випадках звітний або інформаційний обов’язок може існувати навіть без фактичного податку до сплати.
Юридична компанія «Юдей» супроводжує власників іноземних компаній комплексно.
До послуги може входити:
• консультація щодо КІК;
• аналіз іноземної компанії;
• перевірка структури власності;
• визначення контролюючої особи;
• аналіз прямого, непрямого та фактичного контролю;
• підготовка повідомлення про набуття або зміну контролю;
• підготовка звіту КІК;
• підготовка скороченого звіту КІК;
• підготовка повного звіту КІК;
• аналіз фінансової звітності іноземної компанії;
• перевірка прибутку, податків, активів і доходів;
• аналіз звільнень від оподаткування;
• перевірка дивідендів, позик, роялті та платежів між пов’язаними особами;
• аналіз ТЦУ-ризиків;
• супровід у разі податкового запиту.
Ми не просто заповнюємо форму. Ми аналізуємо, які реальні наслідки має іноземна компанія для власника в Україні.
Для початку роботи бажано підготувати базовий пакет документів.
Зазвичай потрібні:
• реєстраційні документи іноземної компанії;
• витяг з іноземного реєстру;
• статут або установчі документи;
• структура власності;
• дані про бенефіціарів;
• інформація про частку володіння;
• фінансова звітність компанії;
• податкова звітність у країні реєстрації;
• договори з пов’язаними особами;
• інформація про рахунки та платежі;
• дані про дивіденди, позики, проценти, роялті;
• інформація про директорів;
• документи щодо фактичного управління;
• інформація про активи, IP, торгові марки або software.
Якщо документи відсутні або частково недоступні, потрібно визначити, які дані можна отримати, чи можливо подати скорочений звіт і які ризики створює неповний пакет.
Фінансова звітність іноземної компанії є ключовим документом для КІК. Вона дозволяє визначити прибуток, податки, активи, доходи, витрати та можливість застосування звільнень.
Потрібно перевірити:
• за який період підготовлена звітність;
• за якими стандартами вона складена;
• чи потрібен аудит;
• чи є прибуток або збиток;
• чи сплачені податки за кордоном;
• чи були пасивні доходи;
• чи виплачувалися дивіденди;
• чи були операції з пов’язаними особами;
• чи потрібно робити коригування;
• чи достатньо документів для повного звіту.
Якщо фінансова звітність не готова, власнику потрібно заздалегідь організувати її підготовку, щоб не пропустити строки та не створити ризик штрафів.
КІК-правила стосуються резидентів України. Тому для власника іноземної компанії важливо правильно визначити своє податкове резидентство.
Ризики виникають, якщо:
• власник фактично проживає за кордоном, але зберігає зв’язок з Україною;
• сім’я, бізнес або центр життєвих інтересів залишаються в Україні;
• власник має кілька податкових резидентств;
• іноземна компанія управляється з України;
• рішення щодо компанії приймаються українським резидентом;
• рахунки, договори або платежі контролюються з України.
Податкове резидентство потрібно аналізувати до подання звітності, а не після отримання запиту.
Якщо іноземна компанія має операції з українською компанією, ФОП, власником або іншими структурами групи, потрібно аналізувати не лише КІК, а й трансфертне ціноутворення.
Ризикові операції:
• продаж товарів між українською та іноземною компанією;
• надання IT, consulting, marketing або management services;
• позики між компаніями групи;
• проценти за фінансуванням;
• роялті та ліцензійні платежі;
• використання IP, software або торгової марки;
• компенсація витрат між компаніями;
• виплати власнику або пов’язаній особі.
Якщо прибуток концентрується в іноземній компанії, але функції, працівники, активи або ризики фактично знаходяться в Україні, це може створити додаткові питання з боку податкових органів.
Найчастіше проблеми виникають через те, що власник сприймає іноземну компанію як повністю ізольовану від України.
Типові помилки:
• не визначено статус КІК;
• не подано повідомлення про набуття контролю;
• не підготовлено звіт КІК;
• не враховано непряме володіння;
• не проаналізовано фактичний контроль;
• не підготовлено фінансову звітність іноземної компанії;
• не перевірено можливість звільнення від оподаткування;
• не враховано операції з пов’язаними особами;
• не проаналізовано ТЦУ;
• не підтверджено реальність послуг або платежів;
• іноземна компанія управляється з України без належного документального оформлення;
• структура не готова до банківського комплаєнсу або due diligence.
Такі помилки можуть бути дорогими, особливо якщо іноземна компанія існує кілька років і власник не подавав звітність.
Ігнорування КІК-правил може створити не лише податкові, а й банківські, корпоративні та репутаційні ризики.
Основні ризики:
• штрафи за неподання звітності;
• штрафи за несвоєчасне подання;
• питання до джерел походження коштів;
• донарахування податків;
• запити податкового органу;
• проблеми з банківським комплаєнсом;
• ризики під час купівлі нерухомості або активів;
• складнощі при продажу бізнесу;
• ризики під час due diligence;
• конфлікти між партнерами щодо структури власності;
• проблеми з підтвердженням легальності доходів.
Своєчасний аналіз КІК допомагає власнику не чекати проблеми, а заздалегідь підготувати документи й пояснення.
Вартість залежить від кількості іноземних компаній, країни реєстрації, структури володіння, наявності фінансової звітності, кількості контролюючих осіб і потреби в податковому аналізі.
Орієнтовний преміум-рівень цін:
• консультація щодо КІК — від 200 євро;
• визначення статусу КІК — від 500 євро;
• аналіз структури володіння — від 800 євро;
• підготовка повідомлення про набуття або зміну контролю — від 500 євро;
• підготовка скороченого звіту КІК — від 700 євро;
• підготовка повного звіту КІК — від 1 500 євро;
• аналіз фінансової звітності іноземної компанії — від 1 000 євро;
• комплексний супровід власника іноземної компанії — від 3 000 євро;
• супровід після податкового запиту — індивідуально.
Точна вартість визначається після аналізу структури, кількості компаній, країни реєстрації та наявних документів.
Юридична компанія «Юдей» супроводжує власників іноземних компаній у питаннях КІК, міжнародного оподаткування, трансфертного ціноутворення, податкового резидентства, договорів між компаніями та захисту активів.
Наші переваги:
• комплексний юридичний і податковий підхід;
• аналіз КІК разом із ТЦУ, резидентством і структурою бізнесу;
• супровід власників компаній у різних юрисдикціях;
• підготовка звіту КІК і повідомлень про контроль;
• аналіз фінансової звітності іноземної компанії;
• практичні рекомендації для власника, бухгалтера і фінансової команди;
• супровід у разі податкових запитів;
• підготовка структури до банківського комплаєнсу, аудиту або due diligence.
Ми допомагаємо не просто подати звітність, а зрозуміти реальні податкові наслідки володіння іноземною компанією.
КІК — це контрольована іноземна компанія. Якщо резидент України контролює іноземну компанію, він може мати обов’язок подати звітність в Україні.
Так, у багатьох випадках обов’язок може виникати незалежно від того, чи веде компанія діяльність в Україні. Важливо, хто її контролює.
Так, обов’язок звітування може існувати навіть без прибутку. Але податкове зобов’язання залежить від конкретних фінансових показників і можливих звільнень.
Так. Якщо власник є резидентом України і контролює іноземну компанію, юрисдикція реєстрації не звільняє автоматично від аналізу КІК.
Потрібно перевірити фактичний контроль. Якщо рішення, рахунки або прибуток фактично контролює резидент України, КІК-ризики можуть існувати.
Так. Фінансова звітність потрібна для підготовки звіту КІК і аналізу прибутку, податків, активів та можливих звільнень.
Так. Якщо іноземна компанія має операції з українською компанією, ФОП, власником або іншими пов’язаними структурами, потрібно аналізувати ТЦУ.
Так. Потрібно провести діагностику, визначити періоди, ризики, документи, можливі штрафи та підготувати план подальших дій.
Якщо ви володієте іноземною компанією, маєте частку в бізнесі за кордоном, контролюєте іноземну структуру або не впевнені, чи виникає обов’язок КІК, варто перевірити ризики заздалегідь.
Зверніться до Юридичної компанії «Юдей». Ми проаналізуємо вашу іноземну компанію, визначимо обов’язки та підготуємо документи для податкового захисту.
Звіт КІК — це податкова звітність щодо контрольованої іноземної компанії, яку подає контролююча особа-резидент України. Такий звіт потрібен, якщо фізична або юридична особа з України прямо, опосередковано або фактично контролює компанію, фонд, партнерство чи іншу структуру за кордоном.
Юридична компанія «Юдей» допомагає підготувати звіт КІК, визначити статус контролюючої особи, перевірити іноземну компанію, проаналізувати фінансову звітність, розрахувати податкові наслідки та зменшити ризики штрафів.
Звіт КІК — це документ, у якому контролююча особа повідомляє податковий орган про іноземну компанію, яку вона контролює.
У звіті відображаються дані про іноземну компанію, країну її реєстрації, структуру володіння, частку контролюючої особи, фінансові показники, прибуток, податки, можливі звільнення та інші відомості, необхідні для оцінки податкових наслідків в Україні.
Простими словами, якщо резидент України має компанію за кордоном, потрібно перевірити:
• чи є ця компанія контрольованою іноземною компанією;
• хто є контролюючою особою;
• чи потрібно подавати звіт КІК;
• чи потрібно платити податок в Україні;
• чи можна застосувати звільнення;
• які документи потрібно додати до звіту;
• чи потрібно подавати повідомлення про набуття або зміну контролю.
Звіт КІК — це не формальність. Це документ, який показує податковому органу всю іноземну структуру власника.
Звіт КІК потрібен резидентам України, які контролюють іноземні компанії або інші іноземні структури.
Найчастіше звіт подають:
• власники компаній у Польщі, Естонії, Кіпрі, ОАЕ, США, Великій Британії, Чехії, Румунії, Німеччині та інших країнах;
• українські бенефіціари іноземних холдингів;
• власники IT, SaaS, e-commerce, trading, consulting та digital-бізнесу за кордоном;
• підприємці, які відкрили компанію за межами України;
• фізичні особи, які мають частку в іноземній компанії;
• резиденти України, які фактично керують іноземною компанією;
• власники іноземних рахунків і корпоративних структур;
• особи, які використовують номінальних директорів або власників;
• власники сімейних компаній за кордоном;
• бізнесмени, які мають кілька компаній у різних країнах.
Якщо компанія оформлена не напряму на власника, а через іншу компанію, родича, партнера, траст, фонд або номінальну особу, це не завжди знімає обов’язок щодо КІК. Потрібно аналізувати фактичний контроль.
Зміст звіту залежить від структури іноземної компанії, країни її реєстрації, фінансових показників і статусу контролюючої особи.
Зазвичай у звіті відображаються:
• дані контролюючої особи;
• найменування іноземної компанії;
• країна реєстрації КІК;
• реєстраційний номер іноземної компанії;
• організаційно-правова форма;
• частка прямого або непрямого володіння;
• підстава контролю;
• фінансовий результат КІК;
• скоригований прибуток;
• сума податків, сплачених за кордоном;
• сума прибутку, яка може підлягати оподаткуванню в Україні;
• інформація про звільнення від оподаткування;
• дані про фінансову звітність;
• інша інформація, необхідна для податкового аналізу.
До звіту КІК зазвичай додається фінансова звітність іноземної компанії. Якщо фінансові документи підготовлені іноземною мовою, може знадобитися переклад або додаткове пояснення.
У практиці найчастіше використовуються два формати: повний звіт КІК і скорочений звіт КІК.
Повний звіт КІК подається тоді, коли контролююча особа має всі необхідні дані щодо іноземної компанії: фінансову звітність, показники доходів, витрат, прибутку, податків, активів і структури володіння.
Повний звіт дозволяє одразу показати податковому органу повну інформацію щодо іноземної компанії.
Скорочений звіт КІК може використовуватися тоді, коли контролююча особа ще не має повної фінансової звітності іноземної компанії або не може вчасно підготувати всі необхідні дані.
Але скорочений звіт не закриває питання остаточно. Після нього потрібно підготувати і подати повний звіт у встановлений строк.
Саме тому перед вибором формату потрібно оцінити:
• чи є фінансова звітність КІК;
• чи достатньо даних для повного звіту;
• чи є ризик помилки в розрахунках;
• чи потрібно робити переклад документів;
• чи є час для підготовки повного пакета.
Звіт КІК подається разом із річною податковою декларацією контролюючої особи.
Для фізичних осіб це зазвичай декларація про майновий стан і доходи. Для юридичних осіб — декларація з податку на прибуток підприємств.
Строки подання залежать від статусу контролюючої особи, звітного року та актуальних правил податкового законодавства. Тому перед підготовкою звіту потрібно перевірити чинний строк саме для конкретного періоду.
Важливо не чекати останніх днів. Підготовка звіту КІК часто потребує часу, оскільки потрібно отримати документи з-за кордону, перевірити фінансову звітність, структуру власності, податкові показники та можливі звільнення.
Для якісної підготовки звіту потрібно зібрати документи щодо іноземної компанії та контролюючої особи.
Зазвичай потрібні:
• реєстраційні документи іноземної компанії;
• витяг із реєстру іноземної юрисдикції;
• статут або установчі документи;
• структура власності;
• дані про бенефіціарів;
• інформація про частку володіння;
• фінансова звітність КІК;
• податкова звітність за кордоном;
• банківські виписки за потреби;
• договори з пов’язаними особами;
• інформація про дивіденди, проценти, роялті, позики;
• дані про директорів;
• інформація про фактичне управління;
• документи щодо сплачених податків за кордоном;
• інформація про активи, доходи та види діяльності компанії.
Якщо частина документів відсутня, потрібно визначити, чи можна підготувати скорочений звіт, які документи потрібно отримати додатково і які ризики виникають через неповний пакет.
Юридична компанія «Юдей» супроводжує підготовку звіту КІК комплексно.
До послуги може входити:
• первинна консультація щодо КІК;
• визначення, чи є іноземна компанія КІК;
• визначення контролюючої особи;
• аналіз прямого, непрямого та фактичного контролю;
• перевірка частки володіння;
• аналіз фінансової звітності іноземної компанії;
• визначення скоригованого прибутку КІК;
• перевірка можливості звільнення від оподаткування;
• підготовка повного звіту КІК;
• підготовка скороченого звіту КІК;
• підготовка пояснень до звіту;
• аналіз ризиків щодо ТЦУ, дивідендів, роялті, позик і пов’язаних операцій;
• супровід подання звітності;
• підготовка відповіді на запит податкового органу.
Ми не просто заповнюємо форму. Ми перевіряємо, які податкові наслідки може створити іноземна компанія для власника в Україні.
Фінансова звітність є одним із ключових елементів підготовки звіту КІК. Без неї складно правильно визначити прибуток іноземної компанії та податкові наслідки для контролюючої особи.
Потрібно перевірити:
• за який період підготовлена фінансова звітність;
• чи відповідає вона вимогам країни реєстрації;
• чи потрібен аудит;
• чи є прибуток або збиток;
• які податки сплачені за кордоном;
• чи є пасивні доходи;
• чи були дивіденди;
• чи є операції з пов’язаними особами;
• чи потрібно робити коригування;
• чи можна застосувати звільнення.
Якщо фінансова звітність іноземної компанії не готова, потрібно вирішити це питання до подання повного звіту КІК.
Окремо від річного звіту КІК може виникати обов’язок подати повідомлення про набуття, зміну або припинення контролю над іноземною компанією.
Таке повідомлення може бути потрібне, якщо резидент України:
• створив іноземну компанію;
• придбав частку в іноземній компанії;
• збільшив частку;
• зменшив частку;
• продав частку;
• втратив контроль;
• отримав фактичний контроль;
• змінив структуру володіння;
• став бенефіціаром іноземної структури.
Цей обов’язок часто пропускають. Власник готується до річного звіту, але забуває, що зміна контролю може потребувати окремого повідомлення.
Звіт КІК часто пов’язаний із трансфертним ціноутворенням. Якщо іноземна компанія має операції з українською компанією, ФОП, власником або іншими структурами групи, потрібно аналізувати ТЦУ-ризики.
Ризикові операції:
• продаж товарів між українською та іноземною компанією;
• послуги між компаніями одного власника;
• позики між компаніями групи;
• проценти за позиками;
• роялті та ліцензійні платежі;
• управлінські послуги;
• IT, marketing, consulting та back-office services;
• використання IP, software або торгової марки;
• компенсація витрат між пов’язаними структурами.
Якщо прибуток іноземної компанії не відповідає її реальним функціям, персоналу, активам або ризикам, це може створювати питання не лише щодо КІК, а й щодо трансфертного ціноутворення.
Найчастіше помилки виникають не через складність форми, а через неправильний аналіз структури.
Типові проблеми:
• власник не визначив себе контролюючою особою;
• не враховано непряме володіння;
• не проаналізовано фактичний контроль;
• не подано повідомлення про набуття або зміну контролю;
• звіт подано не по всіх КІК;
• фінансова звітність не додана або підготовлена неправильно;
• не перевірено можливість звільнення;
• неправильно визначено прибуток КІК;
• не враховано сплачені за кордоном податки;
• не проаналізовано операції з пов’язаними особами;
• КІК-звітність не узгоджена з ТЦУ, дивідендами, позиками та договорами.
Щоб уникнути таких помилок, підготовку звіту варто починати з юридично-податкової діагностики.
Неподання або неправильне подання звіту КІК може створити серйозні наслідки для власника іноземної компанії.
Основні ризики:
• штрафи за неподання звіту;
• штрафи за несвоєчасне подання;
• штрафи за недостовірні або неповні дані;
• запити податкового органу;
• питання до джерел походження коштів;
• ризик донарахування податків;
• проблеми під час банківського комплаєнсу;
• складнощі при купівлі нерухомості або активів;
• ризики під час продажу бізнесу;
• проблеми при due diligence;
• репутаційні ризики для власника.
Особливо високий ризик виникає, якщо власник має іноземну компанію кілька років, але не подавав звіти, не повідомляв про контроль і не має належної фінансової звітності.
Вартість залежить від кількості іноземних компаній, країни реєстрації, наявності фінансової звітності, структури володіння, кількості контролюючих осіб і потреби в податковому аналізі.
Орієнтовний преміум-рівень цін:
• консультація щодо звіту КІК — від 200 євро;
• визначення статусу КІК — від 500 євро;
• аналіз структури володіння — від 800 євро;
• підготовка повідомлення про набуття або зміну контролю — від 500 євро;
• підготовка скороченого звіту КІК — від 700 євро;
• підготовка повного звіту КІК — від 1 500 євро;
• аналіз фінансової звітності КІК — від 1 000 євро;
• комплексний супровід власника іноземної компанії — від 3 000 євро;
• супровід після запиту податкового органу — індивідуально.
Точна вартість визначається після аналізу структури, кількості компаній і наявних документів.
Юридична компанія «Юдей» супроводжує власників іноземних компаній у питаннях КІК, міжнародного оподаткування, трансфертного ціноутворення, податкового резидентства, договорів між компаніями та захисту активів.
Наші переваги:
• комплексний юридичний і податковий підхід;
• аналіз КІК разом із ТЦУ, резидентством і структурою бізнесу;
• супровід власників компаній у різних юрисдикціях;
• підготовка повного та скороченого звіту КІК;
• аналіз фінансової звітності іноземної компанії;
• підготовка повідомлень про набуття або зміну контролю;
• практичні рекомендації для власника, бухгалтера і фінансової команди;
• супровід у разі податкових запитів.
Ми допомагаємо не просто подати звіт, а зрозуміти реальні податкові наслідки володіння іноземною компанією.
Звіт КІК — це податкова звітність щодо контрольованої іноземної компанії, яку подає контролююча особа-резидент України.
Звіт подає контролююча особа, яка прямо, опосередковано або фактично контролює іноземну компанію.
Так, у багатьох випадках обов’язок подання звіту може існувати незалежно від прибутку. Потрібно аналізувати статус КІК і контролюючої особи.
Так. Якщо контролююча особа має кілька КІК, звіт зазвичай готується окремо щодо кожної іноземної компанії.
Скорочений звіт подається, коли контролююча особа не має повної фінансової інформації на момент подання. Після цього потрібно подати повний звіт.
Так, фінансова звітність КІК є ключовим документом для підтвердження показників звіту.
Так. Якщо іноземна компанія має операції з українською компанією, ФОП, власником або пов’язаними структурами, потрібно аналізувати трансфертне ціноутворення.
Потрібно провести діагностику, визначити періоди, наявні документи, можливі штрафи, статус контролюючої особи та підготувати план виправлення ситуації.
Потрібні реєстраційні документи іноземної компанії, структура власності, фінансова звітність, дані про бенефіціара, інформація про частку, договори, платежі та дані про фактичне управління.
Якщо ви володієте іноземною компанією, контролюєте бізнес за кордоном або не впевнені, чи потрібно подавати звіт КІК, варто перевірити обов’язки заздалегідь.
Зверніться до Юридичної компанії «Юдей». Ми проаналізуємо вашу структуру, визначимо КІК-ризики та підготуємо звіт для податкового захисту.
КІК-звітність — це звітність щодо контрольованих іноземних компаній, яку подають податкові резиденти України, якщо вони володіють або фактично контролюють компанії, фонди, партнерства чи інші структури за кордоном. Мета звітності — показати податковому органу, які іноземні компанії контролює резидент України, який прибуток вони отримують і чи виникає податкове зобов’язання в Україні.
Юридична компанія «Юдей» супроводжує власників іноземних компаній з питань КІК: визначає статус контролюючої особи, аналізує структуру володіння, готує звіт КІК, перевіряє фінансову звітність, оцінює податкові ризики та допомагає уникнути штрафів.
КІК-звітність стосується контрольованих іноземних компаній. Контрольованою іноземною компанією може бути іноземна юридична особа або іноземне утворення без статусу юридичної особи, якщо воно перебуває під контролем резидента України.
Простіше: якщо український резидент має компанію за кордоном, володіє часткою, контролює рахунки, приймає ключові рішення або фактично керує іноземною структурою, потрібно перевірити, чи виникає обов’язок щодо КІК.
КІК-звітність дозволяє податковому органу бачити:
• які іноземні компанії контролює український резидент;
• яка частка належить контролюючій особі;
• у якій країні зареєстрована компанія;
• який фінансовий результат має КІК;
• чи підлягає прибуток оподаткуванню в Україні;
• чи застосовуються звільнення або винятки;
• чи є ризики щодо неподання звітності або неповного розкриття інформації.
КІК-звітність — це не лише подача форми. Це комплексний аналіз структури, фінансової звітності, фактичного контролю, податкового резидентства та джерел доходу.
Послуга КІК-звітність потрібна українським резидентам, які мають іноземні компанії або інші структури за кордоном.
Найчастіше до нас звертаються:
• власники компаній у Польщі, Естонії, Кіпрі, ОАЕ, США, Великій Британії, Чехії, Румунії, Німеччині та інших країнах;
• українські бенефіціари іноземних холдингів;
• власники IT, e-commerce, trading, consulting, SaaS та digital-бізнесу за кордоном;
• підприємці, які відкрили компанію за межами України;
• власники іноземних рахунків і корпоративних структур;
• фізичні особи, які контролюють іноземну компанію через номінальних власників;
• бізнесмени, які мають частку в міжнародній групі;
• власники сімейних компаній за кордоном;
• особи, які змінили структуру володіння або частку в іноземній компанії;
• компанії, які готуються до податкової перевірки, аудиту або банківського комплаєнсу.
Якщо іноземна компанія зареєстрована на родича, партнера, номінального власника або іншу пов’язану особу, але фактичний контроль здійснює резидент України, ризики КІК також потрібно перевіряти.
Контролююча особа — це резидент України, який прямо або опосередковано контролює іноземну компанію.
Контроль може бути:
• юридичним — через частку у статутному капіталі, акції, корпоративні права або право на прибуток;
• фактичним — через можливість приймати ключові рішення, керувати рахунками, підписувати договори, контролювати директорів або впливати на діяльність компанії.
На практиці важливо аналізувати не лише формальну частку, а й реальну поведінку сторін.
Ризики можуть виникати, якщо:
• компанія формально належить іншій особі, але рішення приймає український резидент;
• директор за кордоном діє за інструкціями бенефіціара з України;
• український резидент має доступ до банківських рахунків;
• доходи іноземної компанії фактично контролюються власником з України;
• структура створена для володіння активами, IP, рахунками або бізнесом за кордоном.
Саме тому перед поданням звіту потрібно правильно визначити, хто є контролюючою особою та щодо яких компаній виникає обов’язок звітування.
Юридична компанія «Юдей» супроводжує КІК-звітність комплексно.
До послуги може входити:
• консультація щодо КІК;
• аналіз структури володіння;
• визначення контролюючої особи;
• перевірка часток прямого та непрямого володіння;
• аналіз фактичного контролю;
• визначення переліку КІК;
• аналіз країни реєстрації іноземної компанії;
• перевірка фінансової звітності КІК;
• розрахунок скоригованого прибутку;
• аналіз можливих звільнень від оподаткування;
• підготовка звіту КІК;
• підготовка скороченого звіту КІК;
• підготовка повного звіту після скороченого;
• повідомлення про набуття, зміну або припинення контролю;
• підготовка пояснень для податкового органу;
• супровід у разі запиту або перевірки.
Ми аналізуємо не лише форму звіту, а й податкову логіку всієї іноземної структури.
Для підготовки КІК-звітності зазвичай потрібен пакет документів щодо іноземної компанії та її власника.
Найчастіше потрібні:
• реєстраційні документи іноземної компанії;
• структура власності;
• дані про бенефіціарів;
• інформація про частки володіння;
• фінансова звітність КІК;
• бухгалтерські документи;
• податкова звітність за кордоном;
• банківські виписки за потреби;
• договори з пов’язаними особами;
• інформація про дивіденди, проценти, роялті, позики;
• документи щодо директорів і фактичного управління;
• дані про країну податкового резидентства компанії;
• інформація про доходи, активи та види діяльності.
Якщо фінансова звітність іноземної компанії ще не готова, потрібно оцінити можливість подання скороченого звіту та подальшого подання повного звіту у встановлений строк.
КІК-звітність не завжди означає автоматичну сплату податку в Україні. У деяких випадках може бути обов’язок подати звіт, але не виникати податкове зобов’язання.
Потрібно аналізувати:
• прибуток іноземної компанії;
• частку контролюючої особи;
• країну реєстрації КІК;
• наявність сплачених податків за кордоном;
• активність бізнесу;
• структуру доходів;
• можливість застосування звільнень;
• угоди про уникнення подвійного оподаткування;
• розподіл дивідендів;
• операції з пов’язаними особами;
• ризики трансфертного ціноутворення.
Якщо іноземна компанія має прибуток, пасивні доходи, низьке податкове навантаження або операції з пов’язаними структурами, ризики потрібно оцінювати особливо уважно.
КІК-звітність часто пов’язана з трансфертним ціноутворенням. Якщо іноземна компанія веде операції з українською компанією, ФОП, власником або іншою компанією групи, потрібно аналізувати не лише КІК, а й ТЦУ.
Ризикові операції:
• продаж товарів між українською та іноземною компанією;
• надання послуг між компаніями одного власника;
• позики між компаніями групи;
• виплата процентів;
• роялті та ліцензійні платежі;
• management fees;
• IT, marketing, consulting та back-office services;
• використання IP, software або торгової марки;
• компенсація витрат між компаніями.
Якщо КІК отримує прибуток, але функції, працівники, ризики або активи фактично знаходяться в іншій країні, це може створити питання з боку податкових органів.
Окремо від щорічного звіту КІК може виникати обов’язок повідомити податковий орган про набуття, зміну або припинення контролю над іноземною компанією.
Таке повідомлення може бути потрібне, якщо:
• резидент України створив іноземну компанію;
• придбав частку в іноземній компанії;
• збільшив або зменшив частку;
• продав частку;
• втратив контроль;
• отримав фактичний контроль;
• змінив структуру володіння;
• передав компанію іншій особі;
• став бенефіціаром іноземної структури.
Цей обов’язок часто пропускають, бо власник думає лише про річний звіт. Але повідомлення про зміну контролю є окремим ризиком, який потрібно перевіряти при кожній зміні структури.
Неподання або неправильне подання КІК-звітності може створити суттєві фінансові та податкові ризики.
Основні ризики:
• штрафи за неподання звіту КІК;
• штрафи за несвоєчасне подання;
• штрафи за неповні або недостовірні дані;
• питання до джерел походження коштів;
• ризик донарахування податків;
• претензії до іноземної структури;
• податкові запити щодо бенефіціара;
• проблеми під час банківського комплаєнсу;
• ризики під час купівлі нерухомості або активів;
• проблеми під час продажу бізнесу або due diligence;
• репутаційні ризики для власника.
Найбільший ризик виникає тоді, коли власник має іноземну компанію кілька років, але не подавав звіти, не повідомляв про контроль і не має фінансової звітності.
Вартість залежить від кількості іноземних компаній, країни реєстрації, наявності фінансової звітності, структури володіння, кількості контролюючих осіб і потреби в податковому аналізі.
Орієнтовний преміум-рівень цін:
• консультація щодо КІК — від 200 євро;
• визначення статусу КІК — від 500 євро;
• аналіз структури володіння — від 800 євро;
• підготовка повідомлення про набуття або зміну контролю — від 500 євро;
• підготовка скороченого звіту КІК — від 700 євро;
• підготовка повного звіту КІК — від 1 500 євро;
• аналіз фінансової звітності КІК — від 1 000 євро;
• комплексний супровід власника іноземної компанії — від 3 000 євро;
• супровід після запиту податкового органу — індивідуально.
Точна вартість визначається після аналізу структури, кількості компаній і документів.
Юридична компанія «Юдей» супроводжує власників іноземних компаній у питаннях КІК, міжнародного оподаткування, трансфертного ціноутворення, податкового резидентства, договорів між компаніями та захисту активів.
Наші переваги:
• комплексний юридичний і податковий підхід;
• аналіз КІК разом із ТЦУ, резидентством і структурою бізнесу;
• супровід власників компаній у різних юрисдикціях;
• підготовка звіту КІК і супровід подання;
• аналіз фінансової звітності іноземної компанії;
• підготовка повідомлень про набуття або зміну контролю;
• практичні рекомендації для власника, бухгалтера і фінансової команди;
• супровід у разі податкових запитів.
Ми допомагаємо не просто подати звіт, а зрозуміти реальні податкові наслідки володіння іноземною компанією.
КІК-звітність — це звітність щодо контрольованих іноземних компаній, яку подають резиденти України, якщо вони контролюють іноземні компанії або інші іноземні структури.
Звіт подає контролююча особа — фізична або юридична особа-резидент України, яка прямо, опосередковано або фактично контролює іноземну компанію.
Так, у багатьох випадках обов’язок звітування може існувати незалежно від наявності прибутку. Потрібно аналізувати статус компанії, контроль і конкретні обставини.
Так. Якщо одна контролююча особа має кілька КІК, звітність зазвичай готується окремо щодо кожної контрольованої іноземної компанії.
Так, у визначених випадках, якщо на момент подання немає можливості підготувати повну фінансову інформацію. Після цього повний звіт потрібно подати у встановлений строк.
Так. Якщо іноземна компанія має операції з українською компанією, ФОП, власником або іншими пов’язаними структурами, потрібно аналізувати також трансфертне ціноутворення.
Так, якщо власник є резидентом України та контролює іноземну компанію. Юрисдикція компанії не звільняє автоматично від обов’язку перевірити КІК-правила.
Потрібно провести діагностику: визначити періоди, контроль, документи, фінансову звітність, можливі штрафи та підготувати план виправлення ситуації.
Зазвичай потрібні реєстраційні документи іноземної компанії, структура власності, фінансова звітність, дані про бенефіціара, договори, банківські дані за потреби та інформація про фактичне управління.
Якщо ви володієте іноземною компанією, маєте частку в бізнесі за кордоном, контролюєте іноземну структуру або не впевнені, чи виникає обов’язок подання звіту КІК, варто перевірити ризики заздалегідь.
Зверніться до Юридичної компанії «Юдей». Ми проаналізуємо вашу іноземну структуру, визначимо обов’язки щодо КІК та підготуємо звітність для податкового захисту.
Податковий супровід холдингів — це комплексна юридична та податкова підтримка груп компаній, які працюють у кількох юрисдикціях, мають материнські, дочірні, операційні, холдингові, фінансові або IP-компанії. Мета супроводу — зменшити податкові ризики, правильно оформити операції між компаніями групи, підготувати документацію з ТЦУ, КІК, міжнародної звітності та забезпечити захист структури під час перевірок.
Юридична компанія «Юдей» супроводжує українські та міжнародні холдинги: аналізує структуру власності, податкове резидентство, контрольовані операції, КІК-ризики, трансфертне ціноутворення, договори між компаніями групи, розподіл прибутку, дивіденди, роялті, позики та міжнародну звітність.
Податковий супровід холдингів — це не разова консультація і не окремий звіт. Це системна робота з усією групою компаній: від структури власності до конкретних платежів між компаніями.
Холдинг може включати:
• материнську компанію;
• дочірні компанії;
• операційні компанії;
• IP-компанію;
• фінансову або казначейську компанію;
• торгові компанії;
• компанії в Україні та за кордоном;
• постійні представництва;
• компанії з різними податковими режимами;
• фізичних осіб-бенефіціарів.
Основне завдання супроводу — зробити так, щоб структура була зрозумілою, документально підтвердженою, податково безпечною та готовою до перевірки, аудиту, due diligence або залучення інвестора.
Послуга податковий супровід холдингів потрібна бізнесу, який має кілька компаній або планує створити міжнародну структуру.
Найчастіше до нас звертаються:
• власники груп компаній;
• українські бенефіціари іноземних компаній;
• бізнес із компаніями в Польщі, США, Великій Британії, Естонії, Кіпрі, ОАЕ, Німеччині, Чехії, Румунії та інших країнах;
• холдинги з операційними компаніями в різних юрисдикціях;
• IT, SaaS, e-commerce, виробничі, аграрні, торгові та логістичні групи;
• компанії, які мають внутрішньогрупові позики;
• бізнес, який використовує роялті, IP, торгові марки, software або ліцензії;
• компанії, які виплачують дивіденди;
• групи, що мають контрольовані операції;
• бізнес, який готується до продажу, інвестицій або реструктуризації;
• компанії, які отримали податковий запит або проходять аудит.
Якщо у бізнесі є кілька пов’язаних компаній, спільний власник, міжнародні платежі або розподіл прибутку між країнами, податковий супровід холдингу потрібен для зниження ризиків.
Податковий супровід холдингу охоплює всі ключові елементи структури.
Ми аналізуємо:
• структуру власності;
• країни реєстрації компаній;
• податкове резидентство бенефіціарів;
• місце фактичного управління компаніями;
• КІК-ризики для українських власників;
• операції між компаніями групи;
• трансфертне ціноутворення;
• договори між пов’язаними компаніями;
• дивіденди, проценти, роялті та management fees;
• IP, торгові марки, software та нематеріальні активи;
• постійне представництво;
• міжнародну звітність групи;
• банківський комплаєнс;
• ризики подвійного оподаткування;
• підготовку до аудиту або due diligence.
Такий аналіз дозволяє власнику бачити не окремі податкові проблеми, а загальну картину всієї групи.
Ми перевіряємо, як побудована група компаній, хто є власником, де зареєстровані компанії, які функції вони виконують і чи відповідає структура реальній бізнес-моделі.
Аналіз включає:
• схему власності;
• ролі компаній у групі;
• країни реєстрації;
• корпоративні зв’язки;
• фактичне управління;
• податкові ризики для власника;
• ризики для операційних компаній.
За результатом клієнт отримує розуміння, чи потрібно змінювати структуру, договори, фінансові потоки або модель розподілу прибутку.
У холдингах часто є операції між пов’язаними компаніями. Саме вони створюють основні ризики ТЦУ.
Ми супроводжуємо:
• визначення контрольованих операцій;
• підготовку Local File;
• підготовку Master File;
• підготовку Benchmarking Study;
• розробку TP Policy;
• аналіз ринковості маржі, процентів і роялті;
• підготовку відповідей на запити податкових органів.
ТЦУ важливе для холдингів, де одна компанія продає товари, інша надає послуги, третя володіє IP, четверта фінансує групу, а прибуток розподіляється між кількома країнами.
Якщо український резидент контролює іноземні компанії, можуть виникати обов’язки щодо контрольованих іноземних компаній.
Ми допомагаємо:
• визначити, чи є компанії КІК;
• встановити контролюючих осіб;
• перевірити частки володіння та контроль;
• підготувати КІК-звітність;
• проаналізувати фінансову звітність іноземних компаній;
• оцінити податкові наслідки для бенефіціара;
• зменшити ризики штрафів і претензій.
КІК-ризики потрібно аналізувати разом із ТЦУ, дивідендами, позиками, резидентством і фактичним управлінням.
У холдингах часто використовуються платежі між компаніями групи. Найбільш ризикові з них:
• дивіденди;
• проценти за позиками;
• роялті;
• ліцензійні платежі;
• management fees;
• service fees;
• компенсація витрат;
• платежі за IP або software.
Ми аналізуємо, чи є такі платежі економічно обґрунтованими, чи відповідають вони договорам, чи не створюють ризик донарахувань, подвійного оподаткування або претензій щодо штучного перенесення прибутку.
Формальна наявність договору не завжди захищає бізнес. Договір має відповідати фактичним операціям, фінансовим потокам і бізнес-логіці.
Ми готуємо та перевіряємо:
• договори про надання послуг;
• договори управління;
• договори позики;
• ліцензійні договори;
• договори роялті;
• договори про використання IP;
• договори дистрибуції;
• договори виробництва;
• договори компенсації витрат;
• міжкомпанійні угоди для міжнародної групи.
Правильно підготовлені договори допомагають підтвердити реальність операцій і зменшити ризики під час перевірки.
Для великих міжнародних груп можуть виникати обов’язки щодо міжнародної податкової звітності.
Ми супроводжуємо:
• CbC Report;
• CbC Notification;
• Master File;
• Local File;
• Benchmarking Study;
• повідомлення про участь у міжнародній групі;
• аналіз обов’язків у різних юрисдикціях;
• узгодження звітності між країнами.
Важливо, щоб усі документи показували одну економічну логіку. Якщо CbC Report, Master File, Local File і договори суперечать один одному, це створює підвищений ризик податкового запиту.
Холдингові структури часто мають складні фінансові потоки. Якщо їх не контролювати, ризики можуть виникнути одразу в кількох країнах.
Основні ризики:
• неправильне визначення податкового резидентства;
• КІК-ризики для бенефіціара;
• ризик постійного представництва;
• неринкові ціни між компаніями групи;
• завищені management fees;
• необґрунтовані роялті або проценти;
• відсутність Local File або Master File;
• неузгодженість договорів і фактичних операцій;
• подвійне оподаткування;
• проблеми з банківським комплаєнсом;
• претензії під час аудиту або due diligence;
• податкові спори в кількох юрисдикціях.
Своєчасний супровід дозволяє виявити ці ризики до перевірки або угоди з інвестором.
Податковий супровід холдингу варто замовити не тоді, коли вже прийшов запит, а на етапі побудови або перегляду структури.
Звернутися варто, якщо:
• бізнес має кілька компаній у різних країнах;
• власник контролює іноземні компанії;
• група використовує позики, роялті або management fees;
• планується відкриття холдингової компанії;
• потрібно змінити структуру власності;
• компанія готується до аудиту;
• планується продаж бізнесу або залучення інвестора;
• є операції між пов’язаними компаніями;
• потрібно підготувати ТЦУ-документацію;
• виникли питання щодо КІК;
• банк запитує пояснення щодо структури або платежів;
• податковий орган надіслав запит.
Чим раніше структура перевірена, тим легше виправити слабкі місця без термінових рішень і конфлікту з податковими органами.
Після супроводу клієнт отримує зрозумілу податкову модель холдингу та практичний план дій.
Результат може включати:
• карту холдингової структури;
• перелік податкових ризиків;
• рекомендації щодо структури власності;
• аналіз КІК-ризиків;
• аналіз ТЦУ-ризиків;
• рекомендації щодо дивідендів, процентів і роялті;
• підготовлені міжкомпанійні договори;
• TP Policy;
• Local File;
• Master File;
• Benchmarking Study;
• CbC Report або CbC Notification;
• план підготовки до аудиту або due diligence;
• позицію для податкового органу.
Ми не просто вказуємо на ризики, а допомагаємо побудувати практичну систему їх контролю.
Вартість залежить від кількості компаній, юрисдикцій, договорів, фінансових потоків, наявності КІК, ТЦУ, CbC-звітності та потреби в іноземних консультантах.
Орієнтовний преміум-рівень цін:
• консультація щодо податкового супроводу холдингу — від 300 євро;
• первинний аналіз холдингової структури — від 1 500 євро;
• податкова діагностика групи компаній — від 3 000 євро;
• розробка TP Policy для холдингу — від 5 000 євро;
• аналіз КІК-ризиків — від 1 500 євро;
• підготовка міжкомпанійних договорів — від 1 500 євро;
• комплексний податковий супровід холдингу — від 10 000 євро;
• щомісячний супровід холдингової структури — від 2 000 євро/місяць;
• супровід після податкового запиту або аудиту — індивідуально.
Точна вартість визначається після аналізу структури, країн, компаній, операцій і документів.
Юридична компанія «Юдей» супроводжує бізнес у питаннях міжнародного оподаткування, трансфертного ціноутворення, КІК, корпоративного структурування, договорів між пов’язаними особами та міжнародної звітності.
Наші переваги:
• комплексний юридичний і податковий підхід;
• аналіз холдингу як єдиної структури;
• супровід українських бенефіціарів іноземних компаній;
• робота з ТЦУ, КІК, CbC Report, Master File і Local File;
• підготовка договорів між компаніями групи;
• координація з іноземними бухгалтерами та податковими консультантами;
• практичні рекомендації для власника, директора і фінансової команди;
• підготовка структури до аудиту, due diligence або інвестиційної угоди.
Ми допомагаємо холдингу працювати не формально, а податково безпечно, прозоро та прогнозовано.
Податковий супровід холдингів — це комплексна підтримка груп компаній з питань структури власності, ТЦУ, КІК, міжнародної звітності, договорів, дивідендів, роялті, позик і податкових ризиків.
Послуга потрібна власникам груп компаній, міжнародним холдингам, українським бенефіціарам іноземних компаній і бізнесу, який має компанії в кількох країнах.
Так. У холдингах часто є операції між пов’язаними компаніями, тому потрібно аналізувати трансфертне ціноутворення, Local File, Master File, Benchmarking Study і TP Policy.
Так. Якщо український резидент контролює іноземні компанії, потрібно перевіряти обов’язки щодо КІК, звітності та податкових наслідків для бенефіціара.
Так. Ми можемо координувати супровід структур з компаніями в Україні, Польщі, США, Великій Британії, Естонії, Кіпрі, ОАЕ, Німеччині, Чехії, Румунії та інших юрисдикціях.
Потрібно провести податкову діагностику, перевірити договори, операції, КІК, ТЦУ, платежі між компаніями та підготувати план виправлення ризиків.
Так, якщо між компаніями групи є регулярні операції, позики, роялті, management fees або сервісні платежі. TP Policy допомагає встановити єдині правила ціноутворення всередині групи.
Так. Ми перевіряємо податкову структуру холдингу, договори, платежі, ТЦУ-документацію, КІК-ризики та міжнародну звітність перед продажем бізнесу або залученням інвестора.
Зазвичай потрібні структура групи, перелік компаній, країни реєстрації, дані про власників, договори між компаніями, фінансова звітність, опис операцій, платежі, дивіденди, позики, роялті та інформація про IP.
Якщо ваш бізнес має кілька компаній, міжнародну структуру, іноземних бенефіціарів, КІК, контрольовані операції, позики, роялті, дивіденди або внутрішньогрупові платежі — варто перевірити податкові ризики заздалегідь.
Зверніться до Юридичної компанії «Юдей». Ми проаналізуємо холдингову структуру, визначимо ризики та підготуємо практичний план податкового захисту бізнесу.
Будьте в курсі найсвіжіших подій у світі юрисприденції
Юридична компанія «Юдей» — це ваш надійний партнер у сфері юридичних та бухгалтерських послуг. Ми надаємо комплексний супровід вашого бізнесу, допомагаючи досягти успіху на кожному етапі його розвитку. Наша місія — забезпечити ефективні рішення для юридичних та фінансових питань, зосереджуючись на індивідуальних потребах кожного клієнта.
Наша юридична компанія спеціалізується на вирішенні складних правових питань та наданні якісної правової підтримки для бізнесу.
Ми допомагаємо нашим клієнтам тримати фінанси під контролем, дозволяючи їм зосередитись на розвитку бізнесу.
Запуск власної справи з юридичною фірмою «Юдей» — це гарантія успіху. Ми пропонуємо:
Підсилюємо команди там, де потрібна системна юридична та фінансова експертиза.
Залиште контакти — фахівець зв’яжеться з вами, уточнить деталі та запропонує наступний крок.
