Режим КІК змусив багатьох власників міжнародних структур подивитися на свій бізнес по-новому. Старі «офшорні» рішення, які роками працювали «на автоматі», тепер несуть податкові й штрафні ризики в Україні. Перед вами стоїть вибір: залишити КІК і легалізувати, реструктурувати або ліквідувати.
Нижче — практичний огляд, як підійти до структурування бізнесу з урахуванням КІК і в яких випадках ліквідація контрольованої іноземної компанії стає найкращим варіантом.
1. Навіщо взагалі щось змінювати в існуючих КІК
Типова ситуація:
є кілька іноземних компаній у різних юрисдикціях;
частина створена «під рахунок», частина — під конкретні операції;
документи частково втрачені, номінали фактично не керують, структуру ніхто не «зводив у єдину картинку».
За режиму КІК це означає:
обов’язок повідомляти про КІК і подавати звіти;
потенційний податок з частини скоригованого прибутку;
значні штрафи за кожну «забуту» компанію.
Тому перший крок — перейти від хаотичної структури до керованої: зрозуміти, які КІК залишаємо, які переформатовуємо, а які вигідніше закрити.
2. Варіанти роботи з існуючими КІК
З погляду українського резидента є три базові сценарії:
Легалізувати та тримати
подати повідомлення та звіти;
налаштувати облік, документообіг, роботу з іноземними бухгалтерами;
за потреби — вийти на модель, де скоригований прибуток КІК звільняється від оподаткування.
Реструктурувати
змінити юрисдикцію, акціонера, функції компанії;
перевести частину КІК під один холдинг;
перенести операції в більш «прозорі» юрисдикції та прибрати зайві ланки.
Ліквідувати
закрити компанії, що не несуть реальної цінності;
вивести активи й кошти в більш зручну форму;
скоротити кількість КІК, з якими потрібно звітувати.
У реальних кейсах зазвичай комбінують: частину структур оптимізують, частину — закривають.
3. Базові принципи структуризації бізнесу з урахуванням КІК
Щоб структура працювала довго й безпечна для податкової, банків і потенційних інвесторів, варто дотримуватися кількох принципів.
3.1. Прозорість контролю
Хто фактично контролює бізнес, має відповідати юридичній картинці.
Номінальні директори й акціонери без логіки сьогодні створюють більше питань, ніж користі.
Ланцюг власності повинен бути пояснюваним: від КІК — до кінцевого бенефіціара.
3.2. Мінімальна, але достатня кількість КІК
Кожна іноземна компанія повинна мати чітку функцію: операційна, холдингова, IP-компанія, SPV під проєкт тощо.
Якщо компанія «жодного разу не знадобилась» або використовується лише «щоб був рахунок» — це кандидат на ліквідацію.
3.3. Юрисдикції з нормальним податковим режимом
Країни з адекватною ставкою податку і конвенціями про уникнення подвійного оподаткування з Україною дають:
кращі шанси на звільнення від оподаткування в Україні;
менше запитань з боку банківського комплаєнсу.
Класичні низькоподаткові юрисдикції сьогодні частіше створюють проблеми, ніж економію.
3.4. Відокремлення операційного бізнесу та активів
Нерухомість, бренди, долі в інших компаніях доцільно тримати в окремих структурах від операційних.
Це полегшує залучення інвесторів, продаж окремих напрямків і ліквідацію бізнесу, якщо вона знадобиться.
4. Типові моделі структуризації: у чому логіка
Залежно від масштабу бізнесу та географії клієнтів використовують різні моделі.
4.1. Українська компанія + іноземні «дочки»
Українська юрособа — головний центр управління й оподаткування.
Іноземні компанії виконують конкретні функції: продажі в ЄС, логістика, IP-менеджмент, закупівлі.
Український власник звітує по КІК, але має контроль над усією структурою й може планувати податки.
4.2. Європейський холдинг
Створюється холдинг у юрисдикції з розвиненим правом і біржовою інфраструктурою.
Під ним — операційні компанії в Україні та в інших країнах.
Для КІК це означає меншу кількість «точок контролю» і потенційно кращі умови для звільнень від оподаткування.
4.3. Інвестиційні платформи, фонди, SPV
Для окремих проєктів та спільних інвестицій використовують SPV або фонди.
Головне — щоб роль кожної ланки була зрозумілою, а в українського резидента було чітке бачення, по яких структурах він є контролюючою особою, а по яких — ні.
5. Коли ліквідація КІК має сенс
Ліквідація — це не «поразка», а інструмент очищення структури. Вона доцільна, коли:
компанія не веде реальної діяльності або її обсяг мізерний;
вартість обслуговування (реєстраційні платежі, бухоблік, аудит, банківські комісії) вища, ніж користь;
банк постійно ставить питання по транзакціях, і компанія не пройде наступний комплаєнс;
накопичені ризики по КІК (відсутні повідомлення, звіти, документи), і простіше закрити компанію з правильною процедурою, ніж тягнути її далі.
Важливо: ліквідація сама по собі не «обнуляє» минулі зобов’язання, але дозволяє зупинити накопичення нових ризиків і перевести бізнес у прозорішу форму.
6. Ліквідація КІК: основні етапи
Процес завжди складається з двох вимірів: юрисдикція КІК та наслідки в Україні.
6.1. Підготовчий аналіз в Україні
Перед будь-якими діями в іноземній юрисдикції потрібно:
з’ясувати, чи виконані обов’язки по повідомленнях та звітах за попередні роки;
оцінити, який нерозподілений прибуток накопичено в КІК;
визначити, як ліквідація вплине на:
статус контролюючої особи;
українські податкові зобов’язання;
майбутні перевірки.
На цьому етапі часто виникає рішення: ліквідувати компанію «як є» чи спочатку реструктурувати активи всередині групи.
6.2. Процедура ліквідації в країні реєстрації КІК
Залежно від юрисдикції це може включати:
рішення акціонерів про припинення;
призначення ліквідатора;
публікації про ліквідацію, строки для кредиторів;
продаж активів або їх передачу учаснику натурою;
складання ліквідаційного балансу;
виключення компанії з реєстру.
Завдання українського власника — забезпечити, щоб кожен етап було належно задокументовано, бо саме ці документи потім будуть основою для декларування доходів в Україні.
6.3. Отримання активів і коштів
На практиці можливі варіанти:
виплата ліквідаційної квоти грошима;
передача активів (корпоративних прав, нерухомості, прав інтелектуальної власності) на контролюючу особу або іншу компанію;
змішаний варіант.
Для України важливо:
яка вартість отриманого майна;
чи перевищує вона розмір вкладів у КІК;
як це відображається в декларації (як інвестиційний дохід, дивіденди, інші доходи).
6.4. Останній звіт по КІК і припинення контролю
На дату ліквідації:
контролююча особа має подати останній звіт по КІК за відповідний період;
правильно відобразити припинення контролю;
врахувати податкові наслідки в декларації (ПДФО або податку на прибуток).
Якщо ліквідація проводиться з урахуванням перехідних правил (коли такі діють), частина доходу може бути звільнена від оподаткування. Але це щоразу потрібно перевіряти за чинною редакцією законодавства, а не за старими консультаціями.
7. Реструктуризація замість ліквідації
Не завжди логічно «вбивати» КІК. Іноді вигідніше:
змінити акціонера (наприклад, перевести частку на іноземну холдингову компанію, яка не є резидентом України);
провести злиття чи приєднання кількох КІК до однієї структури;
використати механізм редоміціляції (переведення компанії в іншу юрисдикцію зі збереженням історії).
Це доречно, коли:
компанія має ліцензії, історію з банками, клієнтські контракти;
є репутаційна цінність бренду або публічного статусу;
ви плануєте розвиток бізнесу в цій країні, але в іншому форматі власності.
Рішення «реструктурувати чи ліквідувати» завжди приймається після фінансово-податкового моделювання на 3–5 років уперед.
8. Як працює з цим юридична компанія «Юдей»
Юридична компанія «Юдей» супроводжує КІК як частину комплексного міжнародного структурування для власників значних статків та бізнесів, які працюють у кількох країнах.
На практиці ми:
робимо аудит усіх ваших іноземних компаній, фондів, трастів і визначаємо, де виникає статус КІК;
моделюємо різні сценарії:
залишити структуру й легалізувати;
скоротити кількість КІК;
ліквідувати «мертві» компанії й посилити працюючі;
рахуємо податкові наслідки ліквідації та реструктуризації для України й іноземних юрисдикцій;
супроводжуємо юридичну процедуру ліквідації, взаємодію з іноземними реєстраторами, банками, бухгалтерами;
готуємо повідомлення, звіти по КІК і декларації так, щоб структура була захищена і зрозуміла для податкової.
Вартість онлайн-консультації щодо структуризації бізнесу, ліквідації чи реструктуризації КІК у «Юдей» становить 4000 грн. На цій консультації ми розкладаємо вашу ситуацію по поличках і пропонуємо конкретний план дій.
FAQ
Чи завжди ліквідація КІК зменшує податкові ризики? Не завжди. Якщо до ліквідації роками не подавалися повідомлення й звіти, ризики за минулі періоди залишаються. Ліквідація зупиняє накопичення нових зобов’язань, але минулу історію потрібно окремо опрацьовувати.
Чи можна ліквідувати КІК без податку в Україні? У частині кейсів це можливо — залежно від юрисдикції, структури активів, розміру інвестицій та перехідних правил. Але це завжди результат планування й документування, а не «автоматичне правило».
Що робити з IP та брендом при закритті КІК? Зазвичай права інтелектуальної власності передаються на іншу компанію або безпосередньо на власника. Важливо оцінити ринкову вартість таких прав і правильно оформити їх передачу, щоб уникнути претензій щодо заниження чи завищення вартості.
Чи можна просто перевести частку КІК на нерезидента й забути про КІК-звітність? Передача частки сама по собі може утворити дохід у резидента України. Крім того, податкова може аналізувати, хто фактично контролює бізнес. Якщо контроль залишився у вас, формальна зміна акціонера проблему не вирішує.
За який час до ліквідації потрібно починати підготовку? Бажано мати мінімум 6–12 місяців, особливо якщо в КІК є активи, контракти, ліцензії, кредити. За цей час можна спокійно реструктурувати активи, підготувати документи й звести до мінімуму податкові наслідки.
Режим КІК у Податковому кодексі побудований так, що головний ризик для контролюючої особи – не сам податок, а штрафи й довгий горизонт перевірок. Суми санкцій обчислюються сотнями прожиткових мінімумів і можуть доходити до мільйонів гривень за одну КІК.
Нижче – практичний огляд: які штрафи загрожують за КІК, як податкова перевіряє ці структури та що можна зробити, якщо у звіті вже допущені помилки.
1. Чому штрафи за КІК такі жорсткі
Законодавець заклав по КІК три ключові ідеї:
змусити українських резидентів відкрити іноземні структури й показати їх у звітності;
отримати дані про прибуток КІК і скоригований прибуток, навіть якщо податок сьогодні не виникає;
штрафами зробити невигідним ігнорування правил.
Тому:
штрафи прив’язані до прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ПМПО);
є санкції за кожен етап: повідомлення, звіт, повнота даних;
плюс – окремі штрафи за повторне неподання та довгий строк, протягом якого податкова може повернутись до ваших КІК.
2. Основні види штрафів за КІК
2.1. Неподання повідомлення про КІК
Контролююча особа зобов’язана подати повідомлення про набуття частки/фактичного контролю над іноземною компанією або про припинення такого контролю протягом 60 днів.
За неподання або несвоєчасне подання повідомлення передбачений штраф:
300 ПМПО за кожний факт (на 2025 рік це орієнтовно 908 400 грн за одну КІК).
Це одна з найбільш «болючих» санкцій, бо застосовується до кожного індивідуального випадку набуття / припинення контролю.
2.2. Неподання звіту про КІК
Якщо контролююча особа взагалі не подала звіт про КІК за рік, штраф становить:
100 ПМПО за кожну КІК, по якій не подано звіт (у 2025 році – близько 302 800 грн за КІК).
При цьому сплата штрафу не звільняє від обов’язку подати звіт – податковий орган прямо на це вказує.
2.3. Несвоєчасне подання звіту
Якщо звіт подано, але після граничного строку, діє поетапний штраф:
1 ПМПО за кожен день прострочення, але не більше 50 ПМПО.
Орієнтовно для 2025 року:
до 3028 грн за день,
але не більше 151 400 грн за одну КІК.
2.4. Неповні або недостовірні дані у звіті
Найнебезпечніша санкція – за ситуації, коли:
у звіті не відображена сама КІК, яка є;
або не показана повна інформація по доходах, скоригованому прибутку, структурі володіння тощо.
Штраф у такому випадку:
3 % від доходу КІК або
25 % скоригованого прибутку КІК
береться більше зі значень;
але не більше 1000 ПМПО за кожен факт порушення (для 2025 року це вже понад 3 млн грн).
Ця санкція часто вища за всі інші разом, тому гратися з «неповним» звітом – дуже ризиковано.
2.5. Повторне неподання звіту після штрафу
Якщо контролююча особа:
отримала штраф за неподання / несвоєчасне подання звіту;
але протягом 30 днів після граничного строку сплати штрафу так і не подала звіт,
накладається додатковий штраф:
5 ПМПО за кожен день неподання,
але не більше 300 ПМПО.
Фактично це «другий рівень» відповідальності для тих, хто ігнорує вимоги системно.
2.6. Податок, пеня, інші наслідки
Окрім суто «КІК-штрафів», можливі:
донарахування податку (ПДФО або податку на прибуток) з частини скоригованого прибутку КІК;
пеня за загальними правилами, якщо не діють спеціальні воєнні послаблення;
у великих кейсах – ризики кваліфікації як умисного ухилення від сплати податків з відповідними наслідками.
3. Мораторій на штрафи під час воєнного стану: не «амністія», а відстрочка
Починаючи з 1 січня 2022 року і до останнього дня місяця, у якому буде припинено воєнний стан, Податковий кодекс передбачає спеціальний режим для штрафів по КІК:
за порушення, перелічені в абзацах 1–8 п. 120.7 ПКУ (тобто більшість КІК-штрафів),
штрафи тимчасово не застосовуються, якщо контролююча особа виконає всі обов’язки по КІК протягом 6 місяців після завершення воєнного стану.
Важливо:
обов’язок подати повідомлення, звіт і відкоригувати декларації нікуди не зникає;
мова лише про відстрочку штрафів – через 5–7 років податкова все одно зможе запитати ваші КІК (строк давності по КІК – до 2555 днів).
Тобто зараз по КІК діє не «амністія», а пастка відкладеного обов’язку: якщо структури не привести в порядок вчасно, через кілька років це може вилитися у великі суми.
4. Перевірки по КІК: як і коли приходить податкова
4.1. Довгий строк давності
Для операцій із КІК Податковий кодекс передбачає подовжений строк давності:
загальний строк перевірок – 1095 днів;
для операцій з нерезидентами, контрольованими операціями та КІК – до 2555 днів (приблизно 7 років).
Це означає, що сьогоднішні рішення по КІК податкова може аналізувати ще багато років після їх прийняття.
4.2. Які перевірки використовують
У практиці по КІК можливі:
камеральні перевірки – автоматична звірка звіту про КІК із декларацією та іншими даними;
документальні перевірки – планові або позапланові, коли податкова запитує:
статути, фінансову звітність,
договори з КІК,
документи про сплату податків за кордоном,
підтвердження статусу контролюючої особи;
перевірки за результатами обміну інформацією – коли дані про іноземні компанії, рахунки, дивіденди надходять від податкових органів інших країн або банків.
Класичні «тригери» для перевірки:
відсутність повідомлення або звіту по КІК;
розбіжності між декларованими доходами й інформацією з-за кордону;
значні транскордонні перекази при відсутності КІК у звітності.
5. Виправлення помилок: «звітний новий», уточнюючий звіт та декларація
Порядок заповнення звіту про КІК дозволяє самостійно виправляти помилки.
5.1. Якщо помилку виявлено до граничного строку
У такому разі подають:
новий звіт з позначкою «звітний новий» за той самий період;
він має містити повну й правильну інформацію по всіх КІК за рік, а не тільки «виправлену частину».
Штрафів за таке виправлення не повинно бути, якщо укладаєтесь у строк.
5.2. Якщо помилку виявлено після граничного строку
Тоді подається:
«уточнюючий» звіт про КІК за відповідний період;
він також повинен містити повну інформацію, а не тільки виправлені рядки.
Паралельно:
якщо за уточненим звітом збільшується частина скоригованого прибутку КІК, яка підлягає оподаткуванню в Україні, контролююча особа подає уточнюючу декларацію (ПДФО або з податку на прибуток).
Під час воєнного стану діють окремі послаблення:
при самостійному виправленні помилок у деклараціях, що стосуються періодів війни, штрафи й пеня можуть не застосовуватись, за умови дотримання процедури самовиправлення за ст. 50 ПКУ.
5.3. Скорочена форма звіту: особливий порядок
Якщо на дату граничного строку:
контролююча особа не має фінансової звітності КІК або не може розрахувати скоригований прибуток,
вона може подати скорочену форму звіту (без фінансових показників), а потім:
до кінця календарного року, наступного за звітним, подати повний звіт;
та, за потреби, уточнюючу декларацію, якщо об’єкт оподаткування збільшується.
У цьому випадку спеціальна норма дозволяє не застосовувати штрафи й пеню, якщо строки дотримані.
5.4. Коли виправлення вже не допоможе уникнути санкцій
Є два ключові обмеження:
під час документальної перевірки не можна подавати новий або уточнюючий звіт за період, який перевіряється;
подання уточнюючого звіту не автоматично звільняє від штрафів, якщо порушення вже кваліфіковані (особливо в частині неповного відображення КІК).
Тому логіка проста: хто виправляється до того, як прийшла перевірка, має куди кращу переговорну позицію.
6. Як зменшити ризики штрафів і перевірок по КІК
Практичні кроки:
Інвентаризація структур. Зібрати список усіх іноземних компаній, фондів, трастів, SPV, де ви маєте участь чи фактичний контроль.
Визначити КІК і контролюючих осіб. По кожній структурі – хто саме в Україні вважається контролюючою особою.
Налагодити документообіг. Фінзвітність КІК, податкові декларації за кордоном, сертифікати про сплату податків, корпоративні документи.
Вчасно подавати повідомлення та звіти. Бажано мати внутрішній календар із дедлайнами й відповідальними.
Перевіряти повноту даних. Особливо – переліки КІК, розмір часток, фінансові показники, скоригований прибуток і застосовані звільнення.
Не відкладати виправлення. Якщо помилка виявлена – оформити «звітний новий» або «уточнюючий» звіт і, за потреби, уточнюючу декларацію до того, як прийде перевірка.
7. Як з цим працює юридична компанія «Юдей»
«Юдей» супроводжує КІК як окремий напрямок для власників міжнародного бізнесу та структур із чистими активами в мільйонах доларів.
Ми:
аналізуємо вашу групу компаній, трасти, фонди та визначаємо, де саме виникає статус КІК і хто є контролюючими особами;
моделюємо штрафні ризики та сценарії перевірок на горизонті 5–7 років;
готуємо повний пакет документів для підтвердження звільнень від оподаткування та коректного розрахунку скоригованого прибутку;
допомагаємо самостійно виправити помилки у звітах і деклараціях по КІК, використавши максимально можливі пільгові режими;
розробляємо план реструктуризації КІК (зміна юрисдикцій, консолідація, ліквідація «зайвих» SPV), щоб зменшити майбутні ризики.
Вартість онлайн-консультації з питань штрафів, перевірок і виправлення помилок по КІК у юридичній компанії «Юдей» становить 4000 грн. На цій консультації ми розкладаємо вашу ситуацію по поличках і даємо конкретний план дій на найближчі роки.
FAQ
Чи можуть мене оштрафувати за КІК під час воєнного стану? По більшості КІК-порушень діє тимчасовий мораторій на штрафи, але лише за умови, що ви виконаєте всі обов’язки (повідомлення, звіти, декларації) протягом 6 місяців після завершення воєнного стану. Обов’язок подати звітність нікуди не зникає.
Я подам звіт по КІК “якось потім”. Що мені загрожує? За неподання звіту – штраф 100 ПМПО за кожну КІК, за несвоєчасне подання – до 50 ПМПО, за невідображення КІК або її доходів – до 3 % доходу або 25 % скоригованого прибутку, але не більше 1000 ПМПО. Плюс – додаткові санкції за повторне неподання.
Якщо я вкажу не всі дані по КІК, а потім виправлюсь, штрафів не буде? Не факт. Подання уточнюючого звіту не гарантує автоматичне звільнення від штрафу за неповні дані, особливо якщо порушення вже встановлене. Але виправлення до початку перевірки суттєво покращує позицію й дозволяє використати пільгові воєнні режими.
Чи можуть прийти з перевіркою через 6–7 років після створення КІК? Так. Для операцій із КІК та нерезидентами строк давності збільшений до 2555 днів (близько 7 років). При цьому воєнний стан і карантин окремо впливають на перебіг цього строку.
Що робити, якщо я взагалі не впевнений, чи моя іноземна компанія – це КІК? Потрібен юридичний та податковий аналіз структури: часток, управління, фактичного контролю, резидентського статусу. Помилки на цьому етапі часто стають причиною найбільших штрафів – ви вважаєте, що КІК «немає», а податкова вважає протилежне.
Для багатьох власників іноземних компаній головне питання звучить не «скільки податку платити з прибутку КІК», а чи можна взагалі законно не оподатковувати його в Україні. Податковий кодекс не тільки вводить жорсткі правила КІК, а й передбачає чіткий перелік випадків, коли скоригований прибуток КІК не включається до оподатковуваного доходу контролюючої особи.
Нижче — системне пояснення, у яких ситуаціях прибуток КІК не оподатковується в Україні, що потрібно довести документально і як юридична компанія «Юдей» допомагає вибудувати безпечну структуру.
Базова логіка: що саме може бути звільнено
В українському законодавстві оподатковується не «звичайний бухгалтерський прибуток» КІК, а частина її скоригованого прибутку, яка припадає на контролюючу особу — резидента України.
Тому запитання «коли прибуток КІК не оподатковується» на практиці означає:
У яких випадках частина скоригованого прибутку КІК не включається до мого оподатковуваного доходу в Україні?
Відповідь прив’язана до трьох груп правил:
кількісний поріг (сукупний дохід усіх КІК);
рівень оподаткування та характер доходів КІК за кордоном;
особливий статус самої КІК (публічна компанія, благодійний статус тощо).
Випадок 1. Невеликий масштаб: дохід усіх КІК до 2 млн євро
Найпростіший для застосування критерій — поріг сукупного доходу.
Скоригований прибуток КІК не оподатковується, якщо одночасно:
ви є контролюючою особою;
але загальний річний сукупний дохід усіх КІК, які ви контролюєте, не перевищує еквівалент 2 млн євро.
Важливі нюанси:
рахуються усі КІК, де ви контролююча особа, незалежно від юрисдикції;
береться дохід, а не прибуток (тобто виручка/оборот, а не фінансовий результат);
поріг застосовується за рік — у наступному році ситуація може змінитися.
Це звільнення працює як «фільтр для малого та середнього масштабу»: якщо загальний дохід усіх ваших КІК нижчий за 2 млн євро, скоригований прибуток не включається до бази оподаткування в Україні, але обов’язок подавати звітність (як правило) все одно потрібно аналізувати окремо.
Випадок 2. Нормальна ставка податку за кордоном і операційний бізнес
Друга велика група звільнень стосується тих КІК, які:
працюють у нормальних, не «офшорних» юрисдикціях;
реально сплачують податок на прибуток за місцевими правилами;
мають переважно активний, операційний дохід, а не пасивні відсотки/роялті.
Скоригований прибуток такої КІК може не оподатковуватися в Україні, якщо:
Між Україною та юрисдикцією КІК є:
конвенція про уникнення подвійного оподаткування; або
договір/механізм обміну податковою інформацією.
Виконується хоча б одна з умов:
ефективна ставка податку на прибуток КІК за кордоном не нижча встановленого порогу (орієнтовно на рівні не менше 13 %; конкретний відсоток потрібно щоразу звіряти з чинною редакцією Податкового кодексу); або
частка пасивних доходів КІК менше 50 % (пасивні — це відсотки, роялті, дивіденди, орендна плата та інші «фінансові» надходження, а не основна комерційна діяльність).
Якщо ці умови виконані й підтверджені документами (фінансова звітність, декларації, довідки з податкового органу країни КІК), скоригований прибуток такої КІК може бути повністю звільнений від оподаткування в Україні.
Випадок 3. Публічна КІК (лістинг на біржі)
Окрема категорія — публічні компанії.
Якщо КІК:
є публічною компанією;
акції або інші цінні папери якої обертаються на визнаній фондовій біржі,
то її скоригований прибуток не оподатковується в Україні, за умови належного підтвердження статусу та біржового лістингу.
Ця норма орієнтована на ситуації, коли резидент України володіє значною часткою у великій міжнародній публічній структурі, яка:
і так проходить жорсткий фінансовий та регуляторний контроль;
прозоро звітує в декількох юрисдикціях.
Випадок 4. Благодійні та неприбуткові структури
Ще одна категорія, де прибуток КІК не оподатковується в Україні — благодійні та неприбуткові організації, за умови, що:
КІК організована як структура, аналогічна благодійному фонду або неприбутковій організації;
не розподіляє прибуток між засновниками, учасниками, бенефіціарами;
відповідає критеріям неприбутковості за своєю юрисдикцією.
У таких випадках скоригований прибуток КІК може не включатися до оподатковуваного доходу контролюючої особи в Україні. Але тут особливо важлива належна документація — статутні документи, рішення, звітність, підтвердження статусу.
Випадок 5. Внутрішні «перетоки» прибутку між КІК
Є й технічний аспект: щоб не оподатковувати один і той самий прибуток двічі.
Якщо:
одна КІК отримує дивіденди або частину прибутку від іншої КІК, яка вже враховувалася при розрахунку скоригованого прибутку «нижньої» компанії;
або прибуток КІК уже оподатковується через її постійне представництво в Україні,
то відповідні суми можуть:
виключатися з розрахунку скоригованого прибутку «верхньої» КІК; або
зменшувати скоригований прибуток, який включається до бази контролюючої особи.
У підсумку частина прибутку КІК формально є, але не оподатковується в Україні саме для того, щоб уникнути «каскадного» оподаткування однієї і тієї ж суми.
Коли звільнення не працюють: типові помилки
Найчастіше прибуток КІК могов би не оподатковуватися, але власники структур припускаються помилок:
не рахують сукупний дохід усіх КІК і «вилітають» за поріг 2 млн євро, навіть не помітивши;
працюють у юрисдикціях із низькою або нульовою ставкою податку, але не готові обґрунтувати ефективну ставку та структуру доходу;
не збирають і не легалізують документи від іноземної податкової, які підтверджують сплату податків;
не аналізують структуру доходів КІК на предмет частки пасивних доходів;
не враховують, що публічний статус або благодійна природа структури повинні бути не тільки «за задумом», а й оформлені документально.
У результаті податкова:
не бачить підстав для звільнення;
або ставить питання, які складно «відмотати назад» за кілька років.
Як підійти до звільнення прибутку КІК системно
Щоб не сподіватися «на удачу», варто діяти за алгоритмом:
Зробити інвентаризацію КІК Визначити всі іноземні компанії, фонди, трасти, де ви контролююча особа. Зібрати по кожній: дохід, прибуток, країну реєстрації, податкову ставку, структуру доходів.
Перевірити поріг 2 млн євро Порахувати сукупний річний дохід усіх КІК. Якщо він нижчий — це вже потенційна підстава для звільнення.
Проаналізувати податковий режим кожної юрисдикції Визначити ефективну ставку податку на прибуток для кожної КІК, наявність конвенцій/обміну інформацією з Україною.
Оцінити структуру доходів Розділити доходи на активні й пасивні. Перевірити, чи не перевищує частка пасивних доходів 50 %.
Зібрати підтвердження Фінзвітність, податкові декларації, довідки про сплату податку, документи про публічний статус або неприбутковість.
Зіставити з правилами звільнення По кожній КІК відповісти на питання: чи дозволяють зібрані дані не включати її скоригований прибуток до доходу в Україні.
Як «Юдей» допомагає скористатися звільненнями по КІК
Юридична компанія «Юдей» працює з КІК не точково, а як з окремим блоком міжнародного податкового планування.
Ми:
аналізуємо вашу поточну структуру КІК та визначаємо, де можна застосувати звільнення, а де ні;
порахуємо сукупний дохід усіх КІК і перевіримо поріг 2 млн євро;
проаналізуємо ефективні ставки та структуру доходів по кожній юрисдикції;
сформуємо перелік документів, які потрібно отримати від іноземних бухгалтерів і податкових органів;
підготуємо звітність по КІК так, щоб право на звільнення було обґрунтовано;
за потреби запропонуємо реструктуризацію: зміну юрисдикції, злиття/ліквідацію КІК, перерозподіл функцій та доходів, перехід на більш прозорі моделі.
Ми працюємо в преміальному сегменті, тому приділяємо увагу не тільки податку «тут і зараз», а й:
банківському комплаєнсу;
потенційним перевіркам;
майбутнім угодам з інвесторами та покупцями бізнесу.
Вартість онлайн-консультації по КІК у юридичній компанії «Юдей» — 4000 грн. За цю суму ви отримуєте чесну картину: де ваш прибуток КІК може бути звільнений від оподаткування, а де краще не ризикувати.
FAQ: коротко про звільнення прибутку КІК
Чи означає поріг 2 млн євро, що можна «мікроскопічно дробити» КІК? Формально поріг рахується по сукупному доходу всіх КІК одного контролера. Тобто створення десяти компаній з доходом по 300 тис. євро не дає звільнення, якщо сумарно вони перевищують 2 млн євро.
Якщо КІК у країні з податком 15 %, прибуток точно не оподатковується в Україні? Не завжди. Потрібно перевірити: наявність конвенції/обміну інформацією, реальну ефективну ставку, структуру доходів, а також правильність розрахунку скоригованого прибутку.
Чи можна спочатку не платити податок, а потім «дограти» документи під звільнення? Формально — ні. Право на звільнення треба мати й підтвердити на момент подання звіту по КІК і декларації. Доробка заднім числом завжди підвищує ризики спору з податковою.
Публічна компанія: якщо акції торгуються лише на невеликій біржі, звільнення діє? Потрібно дивитися, чи вважається конкретна біржа «визнаною» з точки зору українського законодавства. Це технічне, але критичне питання для застосування звільнення.
Чи звільнення означає, що КІК взагалі «не цікава» податковій? Ні. Навіть при звільненні прибутку КІК від оподаткування, структура, операції та документи можуть стати предметом аналізу — особливо при великих обсягах бізнесу та перетинах із Україною.
Для українського резидента, який контролює іноземну компанію, мало знати, скільки вона заробила за кордоном. Для податкової важливо не просто прибуток КІК, а саме скоригований прибуток КІК, розрахований за правилами Податкового кодексу України. Саме з нього рахується податок, пільги та штрафні ризики.
Розібратися в різниці між цими двома показниками — критично, щоб не переплатити та не отримати донарахування за кілька років назад.
Чому не можна ототожнювати «прибуток КІК» і «скоригований прибуток»
У реальному житті власник КІК оперує кількома цифрами:
прибуток за фінансовою звітністю іноземної компанії (баланс, P&L);
податок на прибуток, сплачений у юрисдикції КІК;
сума дивідендів, які фактично вивели «на себе».
Для України ж ключовим є інший показник — скоригований прибуток КІК, який визначається:
за фінансовою звітністю КІК;
але з коригуваннями за ст. 39-2 ПКУ (трансфертне ціноутворення, постійні представництва, доходи від інших КІК, тощо).
Якщо ви просто берете чистий прибуток з іноземної звітності та «прикручуєте» до нього ставку 18 %, це майже гарантований шлях до помилок.
Прибуток КІК: що мається на увазі
Під прибутком КІК зазвичай розуміють:
фінансовий результат до оподаткування
за даними неконсолідованої фінансової звітності самої КІК;
сформований за стандартами, які діють у відповідній юрисдикції (IFRS, UK GAAP, місцеві стандарти тощо).
Це «бухгалтерський» показник:
залежить від правил обліку в країні реєстрації;
враховує місцеві нюанси (амортизація, резерви, дисконтування);
не враховує вимог українського ПКУ щодо ТЦУ, обмежень витрат, коригувань по PE тощо.
Це база, з якої починається розрахунок, але не закінчується.
Скоригований прибуток КІК: офіційне визначення
Податковий кодекс вводить окремий термін — скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії.
За суттю це:
Прибуток КІК до оподаткування за її неконсолідованою фінансовою звітністю плюс/мінус коригування, визначені п. 39-2.3 ПКУ.
Тобто:
Беремо прибуток до оподаткування з фінзвітності КІК.
Застосовуємо ряд коригувань, які або збільшують, або зменшують цей показник.
Отримуємо скоригований прибуток КІК — саме він є базою для оподаткування в Україні (з урахуванням частки контролюючої особи та можливих пільг).
Основні коригування: що перетворює «звичайний» прибуток на скоригований
Пункт 39-2.3 ПКУ передбачає перелік ситуацій, коли фінансовий результат КІК треба змінити. Серед ключових:
1. Трансфертне ціноутворення та «витягнута рука»
Якщо КІК веде контрольовані операції з пов’язаними особами й:
її витрати вище рівня, який відповідав би принципу «витягнутої руки» → скоригований прибуток збільшується на цю різницю;
її дохід нижчий ринкового → скоригований прибуток може бути збільшений до умовного ринкового рівня.
2. Постійне представництво в Україні
Якщо КІК отримує дохід через постійне представництво в Україні, прибуток, який уже оподатковується через це представництво, виключається з бази:
скоригований прибуток КІК зменшується на суму такого прибутку, щоб не було подвійного оподаткування.
3. Дивіденди та прибуток від інших КІК
Якщо одна КІК отримує дивіденди чи прибуток від іншої КІК, закон дозволяє уникнути «подвійного» включення:
відповідна частина прибутку може бути виключена з розрахунку скоригованого прибутку, щоб її не оподатковували двічі — спочатку на рівні «нижньої» КІК, а потім на рівні «верхньої».
4. Інші спеціальні коригування
Серед коригувань також:
окремі правила для процентів, роялті, пасивних доходів;
коригування у разі податкових донарахувань у юрисдикції КІК (контролюючі органи за кордоном змінили прибуток — контролююча особа повинна перерахувати й український скоригований прибуток).
Як із скоригованого прибутку формується база для контролюючої особи
Після розрахунку скоригованого прибутку КІК застосовується ще кілька кроків:
Визначається частка контролюючої особи (володіння/контроль на кінець року).
На цю частку множиться скоригований прибуток КІК.
Результат — частина скоригованого прибутку КІК, що припадає на конкретного резидента України.
Далі застосовуються:
правила звільнення від оподаткування (ефективна ставка, пасивні доходи, 2 млн євро тощо);
ставки ПДФО + військовий збір (для фізичних осіб) або податку на прибуток (для юросіб), якщо звільнення не працюють.
Важлива деталь: якщо ця частина прибутку вже була включена до доходу контролюючої особи й оподаткована в Україні, при фактичній виплаті дивідендів її не включають вдруге.
Коли скоригований прибуток КІК не оподатковується в Україні
Скоригований прибуток КІК може взагалі не потрапити до оподатковуваного доходу контролюючої особи, якщо виконуються умови ст. 39-2.4 ПКУ.
Ключові групи звільнень:
1. За ефективною ставкою та структурою доходів
Якщо:
між Україною та юрисдикцією КІК є договір про уникнення подвійного оподаткування / обмін інформацією; і
КІК фактично сплачує податок за кордоном за ефективною ставкою не меншою за встановлений поріг (орієнтовно 13 %); або
частка пасивних доходів КІК менше 50 %,
то скоригований прибуток може не включатися до оподатковуваного доходу в Україні.
2. Безумовні звільнення
Незалежно від попередніх умов прибуток КІК не оподатковується в Україні, якщо:
загальний сукупний річний дохід усіх КІК контролюючої особи ≤ 2 млн євро;
КІК — публічна компанія, акції/частки котрої обертаються на визнаній біржі;
КІК — благодійна організація, яка не розподіляє прибуток між засновниками/учасниками.
І тут знову важливо розуміти різницю:
«звичайний» прибуток КІК — це бухгалтерська цифра;
скоригований прибуток КІК — це вже «податкова» база, яка або оподатковується, або звільняється.
Простий приклад різниці між прибутком і скоригованим прибутком
Вихідні дані:
КІК показала прибуток до оподаткування за фінзвітністю: 200 000 євро.
Частка контролюючої особи — 60 %.
Частина витрат за угодами з пов’язаними особами виявилася завищеною на 20 000 євро.
Через постійне представництво в Україні вже оподатковано 30 000 євро прибутку цієї КІК.
Розрахунок:
Прибуток КІК до оподаткування — 200 000 євро.
Коригування на ТЦУ: +20 000 → 220 000 євро.
Мінус прибуток, який уже оподатковано через PE в Україні: –30 000 → 190 000 євро скоригованого прибутку КІК.
Частина контролюючої особи: 190 000 × 60 % = 114 000 євро — це ваш скоригований прибуток КІК, який далі або оподатковується, або звільняється (якщо виконуються умови).
Якби ви просто взяли 60 % від 200 000 (120 000 євро) — помилилися б уже на рівні бази.
Типові помилки з прибутком та скоригованим прибутком КІК
На практиці найчастіше зустрічаються такі помилки:
плутають чистий прибуток і скоригований прибуток: беруть цифру з іноземної декларації й вважають її базою для українського податку;
ігнорують коригування по ТЦУ — особливо, якщо КІК працює з іншими компаніями бенефіціара;
не виключають з бази прибуток через постійне представництво в Україні, що веде до подвійного оподаткування;
не враховують, що дивіденди від іншої КІК можуть бути виключені з розрахунку;
неправильно розподіляють прибуток між кількома контролюючими особами-резидентами;
не роблять перерахунок, коли закордонний податковий орган змінює фінансовий результат КІК.
У результаті або переплачують, або отримують серйозні питання від податкової через кілька років.
Як юридична компанія «Юдей» працює з прибутком і скоригованим прибутком КІК
Мета власника КІК — платити рівно стільки, скільки вимагає закон, і не більше, при цьому зберігаючи зрозумілу структуру для банків, інвесторів та податкової.
Юридична компанія «Юдей» допомагає:
розділити для вашого кейсу: де прибуток за іноземними правилами, а де скоригований прибуток за ПКУ;
проаналізувати, які коригування обов’язкові, а які дають можливість зменшити базу;
оцінити, чи потрапляє скоригований прибуток КІК під звільнення від оподаткування;
розрахувати частку прибутку на кожну контролюючу особу;
підготувати звіт про КІК і відобразити скоригований прибуток у декларації;
побудувати план на 1–3 роки: чи варто залишати прибуток у КІК, репатріювати дивідендами, реструктуризувати групу або закривати компанію.
Онлайн-консультація щодо вашої КІК, прибутку та скоригованого прибутку в юридичній компанії «Юдей» коштує 4000 грн. Цього достатньо, щоб зрозуміти масштаб ризиків та вигоди й прийняти зважене рішення, як діяти далі.
FAQ: коротко про головне
Чим прибуток КІК відрізняється від скоригованого прибутку? Прибуток КІК — це результат за її фінансовою звітністю до оподаткування. Скоригований прибуток — це цей же результат, але після коригувань за українським ПКУ (ТЦУ, PE, між-КІК доходи тощо). Саме скоригований прибуток є базою для оподаткування в Україні.
Чи можна оподатковувати просто чистий прибуток КІК з іноземної звітності? Ні. Це призведе до помилок: або переплати, або ризику донарахувань. Закон прямо говорить про скоригований прибуток як об’єкт для контролюючої особи.
Чи завжди скоригований прибуток КІК оподатковується в Україні? Ні. Якщо виконуються умови звільнення (ефективна ставка, структура доходів, 2 млн євро, публічна компанія, благодійна організація), скоригований прибуток може не включатися до оподатковуваного доходу контролюючої особи.
Що важливіше при плануванні: рівень прибутку КІК чи її скоригований прибуток? Для українських податкових наслідків — скоригований прибуток. Саме під нього треба «підганяти» структуру, договори, ринковість цін і документообіг.
Як часто треба перераховувати скоригований прибуток? Щороку за результатами звітного періоду. Якщо закордонний податковий орган змінює фінрезультат КІК, контролююча особа повинна перерахувати скоригований прибуток і подати уточнюючу декларацію без штрафів.
Чи можна зменшити український податок за рахунок податку, сплаченого КІК за кордоном? Так, але в межах, установлених ПКУ, і лише за умови наявності документів від іноземного податкового органу.
Page 43 of 181
Останні новини
Будьте в курсі найсвіжіших подій у світі юрисприденції
Юридична компанія «Юдей» — це ваш надійний партнер у сфері юридичних та бухгалтерських послуг. Ми надаємо комплексний супровід вашого бізнесу, допомагаючи досягти успіху на кожному етапі його розвитку. Наша місія — забезпечити ефективні рішення для юридичних та фінансових питань, зосереджуючись на індивідуальних потребах кожного клієнта.
Юридичні послуги
Реєстрація бізнесу під ключ.
Підготовка та перевірка договорів.
Представництво в суді та захист прав клієнтів.
Юридичний супровід діяльності компаній.
Наша юридична компанія спеціалізується на вирішенні складних правових питань та наданні якісної правової підтримки для бізнесу.
Бухгалтерські послуги
Ведення бухгалтерського обліку.
Оптимізація податкових витрат.
Підготовка фінансової звітності.
Консультації з питань фінансового планування.
Ми допомагаємо нашим клієнтам тримати фінанси під контролем, дозволяючи їм зосередитись на розвитку бізнесу.
Реєстрація бізнесу
Запуск власної справи з юридичною фірмою «Юдей» — це гарантія успіху. Ми пропонуємо:
Консультації щодо вибору організаційно-правової форми.
Підготовку статутних документів.
Комплексний юридичний супровід на етапі запуску та розвитку бізнесу.
Юридична фірма «Юдей» — ваш ключ до успіху в бізнесі!
Інноваційні Рішення
Ми використовуємо передові технології та інноваційні підходи для надання юридичних та бухгалтерських послуг
Персоналізований Підхід
Наші спеціалісти розробляють індивідуалізовані стратегії, що відповідають специфіці вашого бізнесу.
Соціальна Відповідальність
Наша компанія активно підтримує соціальні проекти та ініціативи, спрямовані на підвищення правової освіти та фінансової грамотності серед населення.
Прозорість та Відкритість
Ми вважаємо, що чесний діалог з клієнтами та прозорість всіх процесів є ключем до взаємної довіри та ефективної співпраці.
ЮРИДИЧНА ФІРМА ЮДЕЙ
Бухгалтерська та правова підтримка вашого бізнесу!