Міністерство економіки прокоментувало останні зміни трудового законодавства, які запроваджені Законом від 15 березня 2022 р. № 2136-IX “ Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану ”. Парламент прийняв закон, яким адаптував трудові відносини під реалії війни.
Перший блок - це прийняття на роботу. Перша новація сторони визначає форму трудового договору за власною згодою, тобто там, де Кодекс законів про працю вимагає обов'язкову письмову форму. Від цієї вимоги можна відступити: за згодою сторін можна обмежитись заявою працівника та розпорядженням про прийняття на роботу (мається на увазі саме письмову форму). Але не слід забувати про надання податківцям повідомлення про прийняття працівника на роботу. Друге - випробування може встановлюватися для будь кого. Третє - роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника. Щодо переведення на іншу роботу та зміну істотних умов є два принципових моменти: перший - у період воєнного стану без згоди працівника роботодавець має право перевести його на іншу роботу, яка не обумовлена трудовим договором. Але це можливо за таких умов, коли не йдеться про переведення на роботу в місцевість активних бойових дій, коли робота не протипоказана працівникові за станом здоров'я і коли мета переведення працівника - це для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій та, можливо, обставин, які ставлять під загрозу життя чи нормальні життєві умови. Також треба мати на увазі, що оплата у цьому випадку за виконану роботу повинна бути не нижчою за середній заробіток, за попередньою роботою. І другий принциповий момент - на період дії воєнного стану норма про двомісячний строк попередження працівника про зміну істотних умов праці не застосовується. І тут мається на увазі норми статті 32 Кодексу законів про працю.
Щодо звільнення за ініціативою працівника, то тепер працівник може розірвати трудовий договір за власною ініціативою і не відпрацьовувати два тижні у зв'язку з веденням бойових дій. Тут маються на увазі райони, де розташоване підприємство і де саме існує загроза життю і або здоров'ю працівника. Таке звільнення від двох тижнів не працює. Тепер щодо звільнення з ініціативи роботодавця встановлено такі особливості. Перше - роботодавець має право розірвати трудовий договір з працівником, коли ліквідовано підприємство в результаті знищення бойовими діями усіх його виробничих, організаційних або технічних потужностей, чи, можливо, його майна. Друге - на період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця, коли працівник хворіє, тобто в періоді його тимчасової непрацездатності, а також допускається звільнення, коли він перебуває у відпустці. Але виключенням є відпустки у зв'язку з вагітністю і пологами та відпустки для догляду за дитиною. Якщо звільнення працівника є можливим, то датою звільнення буде перший робочий день після тимчасової непрацездатності і перший робочий день після закінчення відпустки працівника. І третє - на період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю, щодо попередньої згоди профспілки на звільнення - не застосовуються, але це не стосується звільнення працівників, які обрані до профспілки.
А тепер щодо часу роботи та відпочинку. По перше, нормальна тривалість робочого часу працівників у період дії воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень(у порівнянні - в мирний час кількість складала 42 години на тиждень). По друге, для працівників зі скороченою тривалістю робочого часу така тривалість не може перевищувати 50 годин на тиждень. По третє, п'ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями.
Четверте - час початку і закінчення щоденної роботи або зміни буде визначатися роботодавцем. П'яте - тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до двадцяти чотирьох годин. І шосте - на період дії воєнного стану тривалість робочого дня не зменшується на одну годину.
Окрім того, немає святкових переносів, вихідних днів, а також виключень для святкових та неробочих днів.
Щодо кадрового діловодства, то на час воєнного стану організація кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів здійснюється на розсуд роботодавця. Стосовно роботи у нічний час створено дві важливих новації. Перша - на час воєнного стану працівники не залучаються без крайньої необхідності до роботи у нічний час. Вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до одного року, а також особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота – не можуть бути допущені до роботи в нічні години. Друге - на час воєнного стану частина перша та частина друга статті 34 Кодексу законів про працю щодо скорочення тривалості роботи чи зміни в нічний час на одну годину не буде застосовуватися.
Тепер стосовно залучення до роботи деяких категорій працівників. На час дії воєнного стану можна застосовувати працю жінок на важких роботах, на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Але до таких робіт не можна залучати вагітних, і також не можна залучати жінок, які вигодовують дитину віком до одного року. Працівники, які мають дітей на час дії воєнного стану, можуть залучатися до нічних і надурочних робіт, а також можуть залучатися до робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, а також мають право направлятися у відрядження за власною згодою. Але, знову ж таки, не можна залучати вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до одного року і не можна залучати осіб з інвалідністю, яким така робота протипоказана.
Щодо оплати праці, то перше про що слід сказати - заробітна плата виплачується на умовах трудового договору. І друге - у разі неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії її виплата може бути призупинена до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати свою основну діяльність.
Стосовно колективного договору, то на час військового стану дія його окремих положень за ініціативою роботодавця може бути зупинена. Також, на період воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарних дні, або, на період воєнного стану, роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь якого виду відпусток, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури. Але це правило не розповсюджується на відпустки у зв'язку з вагітністю і пологами, та на відпустки для догляду за дитиною.
Стосовно призупинення дії трудового договору - це тимчасове звільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівників від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором. При цьому призупинення трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Дія трудового договору може призупиняти ся у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість виконання роботи, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам.
І останнє, що стосується профспілок, то на період воєнного стану тимчасово призупиняється норма про відрахування коштів на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу.